26 квітня 2021 року минає 35 років з дня Чорнобильської катастрофи. Аварія залишила після себе безліч жертв та хворих. А місто Прип’ять з майже 48 тис. населенням перетворилося у місто-привид. Нині існує чимало книг та фільмів про Чорнобиль, Прип’ять та аварію на АЕС. Письменники та режисери з різних куточків світу не залишилися осторонь найбільшої техногенної катастрофи за всю історію людства. Кожен фільм та книга по-своєму розкривають страшну екологічну катастрофу.
Двері 2008, Ірландія. Режисер: Хуаніта Вілсон
Короткометражний фільм Двері розповідає про жертв Чорнобильської трагедії. В основі сюжету – глава книги Чорнобильська молитва Нобелівського лауреата Світлани Алексієвич, під назвою Монолог про ціле життя, написаний на дверях. Це історія сім’ї з Прип’яті, яку ядерна аварія прогнала з рідного міста. Після цього у сім’ї помирає донька. Батько повертається у радіоактивне місто, щоб забрати з власного будинку вхідні двері. За традицією небіжчиків ховають на дверях їхніх будинків.
У 2010 році фільм номінували на кінопремію Оскар у номінації Найкращий короткометражний ігровий фільм.
Чорнобиль – Хроніка важких тижнів, 1986, СРСР. Режисер: Володимир Шевченко
Чорнобиль – Хроніка важких тижнів – вважається першим фільмом про Чорнобильську катастрофу. Стрічку зняла одна з двох знімальних груп, яким вдалося вести зйомку у перші дні катастрофи. Команда режисера Володимира Шевченка провела на місці аварії 100 днів поряд з пожежниками, енергетиками, військовими, дозиметристами та атомниками, що ліквідовували наслідки вибуху на АЕС. Станція Дуга у Чорнобилі увійшла до реєстру державних пам’яток України. Значна кількість відзнятого матеріалу була засвічена радіацією. А фільм у радянські часи зіштовхнувся з цензурою. Керівництво СРСР намагалося не допустити стрічку до показу через численну кількість фактів. Фільм показали у 132-х країнах. Сам Володимир Шевченко, який за свою роботу отримав призи дев’яти міжнародних кінофестивалів, помер від променевої хвороби через місяць після виходу фільму на екрани.
Земля забуття, 2012, Україна, Франція. Режисер: Мішель Боганім
Україно-французька драма Земля забуття від режисера Мішель Боганім розповідає про те, як люди пережили першу добу після аварії.
В центрі сюжету історія дівчини з Прип’яті Анни, яка в день весілля втрачає свого нареченого Петра. Його викликають ліквідовувати аварію і Анна стає вдовою.
Втрата близьких, біль, хвороби — через усе це довелося пройти головній героїні, як і десяткам тисяч людей, які постраждали внаслідок трагедії.
Чорнобильські бабусі, 2015, США. Режисери: Енн Богарт, Голлі Морріс
Фільм Енн Богарт і Голлі Морріс розповідає про долю жінок, які відмовилися залишати зону відчуження після катастрофи і продовжували жити в околицях Чорнобиля весь цей час.
Героїнями фільму є три самопоселенки, які мешкають у зоні відчуження. Більшість їхніх сусідів уже давно виїхали, а чоловіки померли, та ця вперта жіноча компанія все ще тримається.
Світова прем’єра стрічки відбулася на кінофестивалі у Лос-Анджелесі, де він отримав приз за найкращу режисуру.
Чорнобиль, 2019, США, Велика Британія. Режисер: Йохан Ренк
Найбільш геніальною екранізацією Чорнобильської катастрофи вважається 5-серійний серіал виробництва HBO – Чорнобиль.
Автори серіалу показали масштаби катастрофи та історії людей, які боролися з її наслідками.
Серіал отримав дві перемоги телепремії Еммі та Золотий глобус.
Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього. Автор: Світлана Алексієвич
Книга Світлани Алексієвич – білоруської журналістки і письменниці, лауреата Нобелівської премії з літератури. Заснована на бесідах з сотнями учасників та свідків подій аварії 1986 року.
Художньо-документальний роман вперше опублікований у 1997 році та перекладений кількома мовами. Книга лягла в основу фільмів та театральних постановок.
Чорнобиль 01:23:40. Автор: Ендрю Лівербарроу
Ендрю Лівербарроу по шматочках відновив сумнозвісні події 26 квітня 1986 року, що прославили Чорнобиль на весь світ.
Автор ділиться своїми враженнями та висновками про Прип’ять після розслідування. Матеріали, які зібрав автор, використовувалися творцями культового серіалу Чорнобиль, що дозволило їм добитися особливої достовірності.
Чорнобиль. Етюди з натури. Автор: Олег Векленко
Чорнобиль. Етюди з натури – це книга спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на АЕС, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка. Автор розповідає про свої особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні–червні 1986 року. Чорнобиль - наш біль та пам'ять: Юрій Антипов про найстрашнішу техногенну катастрофу. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.
1986. Чорнобильські хроніки. Автор: Сергій Трохим
У книзі розповідається про те, як через об’єктиви телекамер українських журналістів світ дізнавався про те, що відбувалося в зоні відчуження. Автор наводить не лише факти трагедії в Чорнобилі, але й доводить, що ця масштабна катастрофа стала саме тією безповоротною подією в історії Радянської імперії, що призвела до її розпаду.
Пройти крізь Чорнобиль. Автор: Галя Аккерман
Книга французької письменниці Галі Аккерман – це філософська розмова про Чорнобиль як символ знищення та відродження життя в усіх його проявах та про віднайдені надії в постапокаліптичний час. Книга була видана у Франції у березні 2016 року та перекладена українською мовою у 2018 році.
Квіти біля четвертого. Автор: Катерина Міхаліцина
За чим так тужить прабабуся, щось видивляючись із вікна багатоповерхівки? Десь на квітучому Поліссі назавжди покинуто її хату. Катастрофа відібрала не тільки дім, а й життя близької людини — як іще безліч життів. А її, вимушену нашвидку евакуюватися, затаврувала «чорнобилькою». Що є тепер? Трави, що пахнуть рідними краями, і онуччині малюнки — як ті, які творила ще одна «чорнобилька» Марія Приймаченко. Онуці прабаба й розповість свою щемку історію.
Реактори не вибухають. Автори: Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький
Чорнобиль як місто, як атомна електростанція, як Зона відчуження, як трагедія і як символ. Цю книжку створено, щоб пояснити катастрофу людям, які народилися вже далеко по ній. Аби «Чорнобиль» був не просто словом, за яким упізнають Україну, а усвідомленим історичним досвідом. Його тут показано в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному.